Еозинофілія у пацієнтів‑біженців

Огляд

Еозинофілія (підвищена кількість еозинофілів) є поширеною у пацієнтів‑біженців. Гельмінтозні (черв'якові) інфекції є найчастішою причиною і їх слід виключити перед розглядом інших причин.

Покроковий підхід

Крок 1 – Виключити стронгілоїдоз та шистосомоз

Ці серологічні тести вже мали бути замовлені в рамках первинного скринінгу. Якщо результат позитивний, спочатку лікуйте. Див. сторінки про Strongyloides та Schistosomiasis. Повторіть аналіз крові (CBC) щонайменше через 4 тижні після лікування, щоб переоцінити кількість еозинофілів. Якщо еозинофілія зберігається, переходьте до Кроку 2.

Крок 2 – Шукати інші гельмінтозні інфекції

Замовте щонайменше 3 послідовних дослідження калу на яйця та паразити. Мікроскопія калу має низьку чутливість, тому повторне тестування підвищує виявлення.

Практична примітка: Якщо отримати зразки калу важко, доцільно та безпечно емпірично лікувати мебендазолом 500 мг один раз (або 100 мг двічі на день протягом 3 днів) у пацієнтів старше 2 років.

Заповніть форму CLS Stool and Parasite History Form під час замовлення цих тестів.

Крок 3 – Тестування на інші паразити

Якщо первинні серологічні тести та дослідження калу негативні, розгляньте: trichinella, filariae, flukes, toxocara (особливо у дітей). Направте до Infectious Diseases для цього кроку.

Calgary: Tropical Infectious Diseases Clinics Calgary

Крок 4 – Шукати неінфекційні причини

Якщо паразитарне обстеження негативне, розгляньте еозинофілію, пов’язану з прийомом препаратів, астму або атопію, гематологічні захворювання, васкуліти або органо‑специфічні еозинофільні стани.

Початкові дослідження: периферичний мазок крові, електроліти, креатинін, аналіз сечі, B12, біохімічні тести печінки, тропонін, рентген грудної клітини.